У січні 1998 року Одеська державна юридична академія вже як самостійний вищий навчальний заклад продовжує свій шлях у формуванні юридичної еліти держави та розпочинає епохальну подорож у складі трьох факультетів: державного управління та міжнародно-правових відносин; цивільного права та підприємництва; а також судово-прокурорського факультету. В перший роки науково-викладацьким підґрунтям факультетів були 21 кафедра.
У той період, переймаючи та вдосконалюючи традиції минулих десятиліть, в Одеській державній юридичній академії впроваджується глобальна освітньо-наукова діяльність, спрямована на формування в Україні справжньої юридичної еліти, висококваліфікованих фахівців усіх сфер державно-правової системи.
Важливим аспектом у процесі розвитку академії є прагнення до глибокої європейської інтеграції, бажання приєднатися до єдиного освітнього простору Європи. Вже з 1998 року Одеська державна юридична академія стає рівним членством в Асоціації європейських університетів, яка щорічно надає консультативну допомогу щодо вдосконалення менеджменту вищої освіти. З 1999 року була започаткована співпраця із Міжнародною радою наукових досліджень і обмінів (IREX), Американською радою з міжнародної освіти, Британською радою, Британським урядовим фондом «Ноу-хау», Центром міжнародних обмінів у сфері науки і техніки (IEAC), ТЕМРUS, фондом «Відродження», представництвом Міжнародного Червоного Хреста в Україні. Вказане дозволяє Одеській юридичній академії розширювати міжнародну співпрацю, направляти студентів на навчання і практику до університетів та інституцій Європи, приймати закордонних професорів і студентів, реалізовувати спільні проекти загальноєвропейського та міжнародного значення.
Однак, і на внутрішньодержавному рівні Одеська юридична академія продовжувала невпинно розвиватись та вдосконалювати свою інфраструктуру. Авангард навчального закладу складав його перший колектив на чолі із ректором Ківаловим Сергієм Васильовичем, та проректорами: Полянським Юрієм Євгеновичем, Паньковим Анатолієм Івановичем, Орзіхом Марком Пилиповичем, Волик Миколою Петровичем, Постікою Ігорем Володимировичем, Мишакіним Віктором Федоровичем.
Як згадує, натепер президент НУ «ОЮА», Сергій Ківалов, він був вражений завзятістю та ідейним натхненням студентів та викладачів новоствореного Університету. Переїхавши до постраждалої після пожежі будівлі колишнього Вищого професійного технічного училища №1, колектив в першій половині дня займався навчальною діяльністю, а після другої-третьої години опівдні трансформувався у імпровізовані будівничі бригади. Студенти з викладачами власними зусиллями ремонтували аудиторії та класи, фарбували стіни та зварювали труби для отеплення. Колектив поставив за мету стати кращим закладом освіти України і невпинно йшов до неї.
Фактично перебудувавши після пожежі 10-типоверховий корпус Вищого професійного училища, колектив Одеської державної юридичної академії одразу приступив до реалізації десятків інших проектів. Адже попереду стояла мета – створити не звичайний заклад вищої освіти, а освітній комплекс, в якому б студенти могли, крім навчання, займатись різними видами спорту, організовувати наукові гуртки, конференції, безпосередньо використовувати набуті знання на практиці, розвиватись культурно та духовно.
Одразу почали зводитись нові корпуси Одеської юридичної академії, зокрема адміністративний та комп’ютерний; нові лекційні аудиторії на вулиці Піонерський (натепер – Академічна) та Фонтанська дорога; спортивний комплекс, музей рідкісної книги, юридичний коледж та тир для навчання майбутніх працівників правоохоронних органів.
Бібліотека – це серце будь-якого європейського закладу вищої освіти. Саме тому одним з перших масштабних проектів керівництва Одеської юридичної академії було створення передової, наукової бібліотеки. Наукова бібліотека ОЮА, заснована на базі Першого державного дитячого містечка в м. Одесі, станом на 2003 рік налічувала більше 500 тисяч наукових та публіцистичних видань, котрими постійно користувались 12 тисяч читачів. Крім того, бібліотека ОДЮА одна з перших в Україні була оснащена потужними на той момент комп’ютерами із виходом у Інтернет-простір. Це дозволяло студентам користуватись інформаційними юридичними базами, мати доступ до веб-бібліотек різних країн світу та здійснювати науково-методичну роботу разом із іншими навчальними центрами.
Для закріплення набутих під час занять теоретичних знань студентами у лютому 1998 року розпочала свою діяльність Юридична клініка, котра передбачала надання здобувачами ОДЮА під керівництвом викладачів безоплатної консультації малозабезпеченим верствам населення. У ній студенти не лише надавали усні роз’яснення щодо проблем правового характеру, але і писали юридичні документи: позови, заяви, скарги, розписки тощо.
А вже у серпні 1998 року на території Університету був відкритий юридичний фаховий коледж для підготовки фахівців з неповною вищою освітою за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацією молодшого спеціаліста на базі загальної середньої освіти. Завдяки ранній профорієнтації та суворій дисципліні курсанти юридичного коледжу за 3 роки навчання ставали справжніми юристами-фахівцями з високими професійними та моральними якостями. Іншими словами, одразу з досягненням повноліття випускники юридичного коледжу мали змогу працювати в судах, прокуратурі, поліції та інших органах, доки їх однолітки тільки вступали до Університету.
А вже у 2002 році, за європейською моделлю, в ОНЮА з'явився перший в Україні Інститут підготовки професійних суддів. У вказаному структурному підрозділі здійснювалась підготовка висококваліфікованих професійних кадрів для формування суддівського корпусу, підвищувалась кваліфікація та перепідготовка суддів.
2002 рік. Ректор ОНЮА Сергій Ківалов разом із першим директором юридичного фахового коледжу Станіславом Подлінєвим та курсантами
2002 рік. Початок спорудження першої в Україні храму Святої Мучениці Татіани
Важливо відмітити, що величальна доля духовного виховання студентства Одеської національної юридичної академії починається з епохальної події — початку зведення першої в Україні студентської церкви Святої Мучениці Тетяни. Ця церква не лише виступає покровителькою студентства, але і символізує велич духовності та мужності для молодого покоління. Нагадаємо, що існування студентського храму при університетах обумовлено двохсотрічною традицією, започаткованою ще у Рішельєвському ліцеї.
У травні 2000 року, Митрополитом Одеським та Ізмаїльським визначено майбутнє місце святині, де був закладений перший камінь до основи її фундаменту. Це величне дійство стало не лише символом віри, але й кроком у вирішенні духовних потреб та становленні вищого навчального закладу як освітньо-духовного об'єкту.
З метою поширення кращих традицій Одеської школи права за межами Півдня України ОДЮА розпочав відкривати навчальні центри та інститути в інших містах нашої країни. Так, 1998 року на базі Миколаївського вечірнього правового коледжу був відкритий Миколаївський навчальний центр Одеської юридичної академії, згодом - Криворізький навчальний центр, Нікопольський факультет Одеської державної юридичної академії, Черкаський навчальний центр, котрий станом на той час мав найвищу популярність з-поміж абітурієнтів регіону (на 2007 рік навчалось більше 700 студентів); та Навчально-консультаційний центр з юридичним коледжем у місті Чернівці.
Пізніше, синергічно поєднуючи регіональні потреби у фахівцях, а також міжнародну співпрацю, Одеська юридична академія урочисто відкрила свій філіал у Республіці Болгарія. У жовтні 2003 року філію було переведено до столиці країни – міста Софії згідно з рішенням міської ради від 13 жовтня 2003 року про надання ОНЮА адміністративно-навчальних приміщень для освітньої діяльності.
2001 рік. Члени студентської ради ОНЮА. З-поміж них і Євгеній Хижняк та Денис Колодін – майбутні декани факультету адвокатури і цивільної та господарської юстиції відповідно
Найголовнішою складовою університету є саме студентство. У 2001 році відродилось Наукове товариство молодих вчених, аспірантів та студентів Одеської національної юридичної академії. Студентське наукове товариство ОНЮА займалось організацією проведення студентських наукових заходів на базі ОНЮА; сприянням розвитку міжвузівського та міжнародного наукового співробітництва студентів; виданням кращих наукових студентських робіт та матеріалів наукових студентських конференцій.
Не можна не відзначити також активізацію діяльності студентської ради, котра є основоположним органом Університету. Вказаний орган самоврядування здійснював організацію позаосвтіньої активності здобувачів Університету: концерти, походи, книжкові клуби, благодійні акцій та ярмарки, кіновечори, поїздки, спортивні змагання та багато іншого.
У вирі постійного розвитку української освітньої культури, Одеська державна юридична академія досягла високих вершин у просторі знань. Займаючи лідерські позиції в системі національної освіти, академія набула серйозного статусу серед вищих навчальних закладів юридичного профілю в державі. Тому указом Президента України за № 601/2000 від 20 квітня 2000 року за значний внесок Одеської державної юридичної академії у розвиток національної вищої освіти і юридичної науки, а також приймаючи до уваги загальнодержавне і міжнародне визнання результатів її діяльності, схвалено надати Одеській державній юридичній академії статус національної і надалі іменувати її — Одеська національна юридична академія. Ця подія стала новою сторінкою в історії вищої освіти закладу.
Слід відмітити, що вказаний указ було прийнято Президентом України Леонідом Кучмою за результатом неодноразових особистих візитів до Одеської державної юридичної академії.
Таким чином, 1998-2003 роки стали новим періодом в історії розвитку вітчизняної юридичної освіти та Одеської школи права зокрема. Однак, Одеська національна юридична академія, взявши високі темпи розбудови та розвитку, не збиралась зупинятись, а продовжувала рухатись, переслідуючи єдину мету – стати кращим вищим навчальним закладом не лише України, але і Європи.
За значний внесок у розвиток юридичної науки та держави загалом, засновник та ректор Одеської національної юридичної академії Сергій Ківалов вже у той час був нагороджений значною кількістю відомчих, державних та міжнародних винагород, з-поміж яких слід виокремити відзначення його Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня у 1997 році, ІІ ступеня у 1999 році та І ступеня у 2002 році; Орденом «Князя Ярослава Мудрого» V та ІV ступеня (2004 та 2011 роки відповідно); нагрудним знаком «Заслужений юрист України» у 1998 році.